Новини

15.02.2019

Невиліковна рана

Сьогодні у Бучі відбулися заходи з нагоди 30 річниці виведення радянських військ з Афганістану та Дня вшанува́ння уча́сників бойови́х дій на терито́рії інших держав.

Саме стільки років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу, участь у якій взяли 160 375 військовослужбовців – вихідців з України, 3 360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3 560 – стали інвалідами.

Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі. Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, не применшує честь та гідність воїнів, які самовіддано виконували свій обов’язок в горах та пустелях, в повітрі, в наступі та обороні, при врятуванні бойових товаришів та мирних жителів країни.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану у душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

Афганській війні оцінку виніс час. Воєнні події стали історією, а ті, хто там був – ветеранами, учасниками бойових дій,- наголосив у своєму виступі від імені Бучанського міського голови Анатолія Федорука заступник Сергій Шепетько.

Трохи дивно ставити іменник «ветеран» поряд із молодими людьми, у яких, на перший погляд, лише сиві пасма в волоссі видають пережите. Але вдивляючись у глибокі очі вчорашніх солдатів, розумієш: їхні серця зранені, у снах вони й досі йдуть в атаку.

На мітинг зібралися воїни – інтернаціоналісти і представники влади не лише з Бучі, а й Ірпеня, Ворзеля, Гостомеля.

Та ніяк не сподівалися воїни-афганці, що поряд із собою через чверть століття побачать набагато молодших учасників бойових дій і самі знову відчують смертельний вишкіл війни уже на рідній українській землі…

Хвилина мовчання, метроном і залпи- постріли знову нагадали про найдорожчу ціну миру, яку платять наші захисники .

У рамках заходу було покладено квіти до символічного пам’ятника : на чорному граніті – червоні квіти із стрічками у національних кольорах : пам'ять живе у роках і житиме вічно….

Слава Україні!!!!

Слава Героям!!!!

789