З 01.01.2013 р. речові права (власності, користування) на земельні ділянки як об’єкти цивільних правовідносин підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень урегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону державна реєстрація прав – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Державний реєстр прав – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації (положення статті 3 Закону).
Тому необхідно переконатись, що право власності на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Проте, реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі.
З 1 січня 2013 року, у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються.
Право власності/користування на земельні ділянки, що виникло до 01.01.2013 р. визнається дійсним якщо реєстрація такого права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.
Відповідно до частини дев’ятої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.
Відомості про земельні ділянки можуть містити помилки, які могли бути допущені у різні часи та з різних причин.
Звертаємо увагу, що саме власники, землекористувачі перш за все повинні бути зацікавлені в тому, щоб інформація про земельну ділянку була внесена до системи Державного земельного кадастру правильно та коректно відображена.
Технічні помилки можуть бути присутні у витягах, довідках, викопіюваннях.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру здійснюється Державним кадастровим реєстратором за заявою заінтересованої особи відповідно до форм, згідно з додатками до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку також може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), матеріалів інвентаризації земель або рішення суду.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
Наявність помилок у відомостях про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі створює наступні проблеми:
✔з ними неможлива жодна операція із землею, у тому числі укладання договорів оренди, застави, міни, дарування, купівлі-продажу, оформлення спадщини та поділу ідеальних часток;
✔синхронізація даних Державного земельного кадастру з державними органами та Державною фіскальною службою додатково вносять проблеми у питання сплати податків та орендної плати;
✔неможливе комерційне використання території чи забудова;
✔створюються проблеми з захистом права на землю та меж земельної ділянки від посягання сторонніх осіб.
Відтак, землевласникам та/або землекористувачам необхідно перевірити наявність відомостей про земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав, речові права на які реєструвалися до 2013 р., а також виправити помилки (в разі наявності), в т. ч. внести актуальну інформацію про цільове призначення земельних ділянок у відповідності до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, що надасть можливість здійснити автоматичний розрахунок нормативної грошової оцінки для ефективного податкового адміністрування нарахування та справляння плати за землю.
Коментарі - 0