Новини

«Вифлеємський Вогонь Миру» — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.

Акцію започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути.

Цього року представники «Пласту» із різних громад Київської області долучились до цієї  акції.

Ще від грудня Вифлеємський Вогонь Миру запалав в Парафії Покрови Божої Матері ПЦУ у м.Ірпінь, там його можна було взяти до Різдва.

Також пластуни передали Вифлеємський вогонь до Храму Преподобного Павла Послушного Києво-Печерського та директорці ІАЛ НУБіП України.

«Цей вогонь єднає нас з Христом! Сподіваємося, що і надалі будемо поширювати Вифлеємський вогонь як і щороку, з кожного дому, з кожного управління, школи, ліцею, лікарні чи будь-якого іншого місця. Бажаємо, щоб вогонь приносив Вам любов, щирість і радість!», - зазначив Тарас Мамчур, пластун з Ірпінської громади.

Вифлеємський Вогонь завжди був передвісником свят, затишку і всього теплого, з чим асоціюється Різдво. Впродовж останніх років для багатьох Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового.

Скаути завітали  до пансіонату для людей похилого віку в Дмитрівській об’єднаній територіальній громаді для поширення Вифлеємського Вогню Миру.

Вогонь з Вифлеєму також був переданий до Парафії Пресвятої Трійці в  м. Обухів, де кожен міг прийти та взяти Вифлеємський Вогонь Миру до свого дому.

До міста Вишневе завітали вихованці Пласту з Бучі для передачі та поширення Вогню по всій громаді.

Пластуни з Бучі також відвідали міську раду, заклади освіти та інші установи для поширення Вифлеємського Вогню Миру  по всій Бучанській міській  об’єднаній громаді.

У скаутському поясненні – палаючий вогник символізує очікування в період посту, повну жертовність. Світло є символом тепла, миру та злагоди, а також душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик – це солідарність зі всіма, хто є далеко, солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. Ще у XII столітті один учасник хрестових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра.

Ідея Вогню і його проста символіка сприйнялися українською громадою і впродовж останніх років для багатьох з нас Вогонь став доповненням під час святкування Різдва Христового. Тому Вогнем з Вифлеєму люди запалюють свічки на Святу Вечерю. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану – до 19 січня.