Оголошення

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА
18.10.2021

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА

 

Бучанський районний територіальний

центр комплектування та соціальної підтримки

 

КОНТРАКТ

Запрошує кандидатів на військову службу у Збройні Сили України, віком від 18 до 57 років. Термін військової служби від 6-ти міс. Перевага надається особам з посвідченням водія категорії С та з медичною освітою.

Надається вибір місця служби та спеціальність.

Грошове забезпечення від 10200 грн. Для військовослужбовців, які підписали контракт ВПЕРШЕ Розмір виплати становитиме:

-для осіб рядового складу - 18 тис. грн.

-для осіб сержантського і старшинського складу - 20 тис. грн.

Безкоштовне: Медичне забезпечення, речове забезпечення, харчування, вирішення житлового питання, компенсація за піднайом житла.

Додаткова щомісячна грошова винагорода за участь в ООС до 23 тис. грн.

Пільги: Зберігається основне місце роботи, посада, середній заробіток за рахунок державного бюджету – до закінчення особливого періоду чи до дня фактичного звільнення згідно КЗпП України

Кредитні канікули для військовослужбовців: Припиняється нарахування процентів за кредитами та штрафів за несвоєчасне погашення кредитів.

Бучанський районний територіальний

центр комплектування та соціальної підтримки

м. Буча вул. Яблунська 129 тел:045-97-96-024;  063-591-80-85.

СТРОКОВА ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА

Відповідно до Указу Президента №71/2021 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році» з 01 жовтня 2021 року розпочинається осінній призов громадян на строкову військову службу.

На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу ст. 15 «Про військовий обов’язок і військову службу»

Не підлягатимуть призову та надається відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання громадянам призовного віку, які навчаються:

-у закладах загальної середньої освіти ІІІ ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання;

-у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, серед іншого під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;

-у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, серед іншого під час здобуття наступного ступеня освіти;

-у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;

-в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається громадянам за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.

Районні (міські) призовні комісії відповідно до законодавства розглядатимуть питання про призов або надання відстрочки (звільнення) від призову. Відповідно до ст. 23 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» строки проходження строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

-для солдат і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, – до 18 місяців;

-для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістр, – до 12 місяців.

Строк проходження строкової військової служби визначається законодавством України в залежності від наявності у особи відповідного ступеню вищої освіти (магістр), а не від факту отримання вищої освіти. На даний час військовослужбовці строкової військової служби в ЗС України залучаються в першу чергу для забезпечення життєдіяльності військових частин в пунктах постійної дислокації (крім тих, які дислокуються в Донецькій та Луганській областях).

Військовослужбовці строкової військової служби ЗС до виконання бойових завдань в районі проведення операції Об’єднаних сил не залучаються!

  

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОБОРОНА України є системою загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період поза зонами (районами) бойових дій на всій території України або в окремих її місцевостях.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», територіальну оборону на всій території України організовує Генеральний штаб Збройних Сил України, а на території областей – обласні державні адміністрації (в межах своїх повноважень). Основні завдання і заходи щодо підготовки та ведення територіальної оборони України визначені у Положенні про територіальну оборону України, яке затверджене Указом Президента України від 2 вересня 2013 року № 471.

Основними завданнями територіальної оборони є:

- охорона та захист державного кордону України;

- забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ; охорона та оборона важливих об’єктів і комунікацій;

- боротьба з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями;

- підтримання правового режиму воєнного стану.

Формування та комплектування підрозділів територіальної оборони.

До виконання завдань територіальної оборони в межах повноважень залучаються

- Збройні Сили України, інші військові формування, відповідні правоохоронні органи,

- регіональні органи і територіальні підрозділи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України,

- об’єднані загони Державної спеціальної служби транспорту.

Для організації системи територіальної оборони, відповідно до рішення Генерального штабу ЗСУ, у Київській області  сформована бригада територіальної оборони. 

Завданнями для загонів оборони є:

- підтримання безпеки та правопорядку у районі;

- боротьба з диверсійно-розвідувальними силами противника, антидержавними незаконно створеними збройними формуваннями;

- охорона та оборона військових об’єктів, органів місцевого самоврядування та важливих об’єктів, а також рубежів та ділянок місцевості;

- виконання завдань комендантської служби в районі;

- участь у виконанні завдань щодо створення руху опору та партизанських загонів – у разі захоплення противником території району.

                Бригада територіальної оборони залучаються до виконання заходів територіальної оборони виключно в межах Київської області.

З оголошенням мобілізації та отримання директиви на формування бригади територіальної оборони призначений особовий склад призивається на військову службу та набуває правового статусу військовослужбовців.

Комплектування підрозділів територіальної оборони в особливий період здійснюється резервістами та військовозобов’язаними, віком від 18 до 60 років, переважно тими, які отримали відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (за станом здоров’я, сімейними обставинами тощо) до моменту оголошення правового режиму воєнного стану.

До підрозділів територіальної оборони призначаються військовозобов’язані у відповідності до військово-облікових спеціальностей.

 

НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИЇ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Військова освіта та наука

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА

Мережа вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та військових ліцеїв

Довідник вступнику до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти

Нормативно-правові акти з питань організації освітньої діяльності

ВОЄННА НАУКА

Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України

Інформація для вступників до ад’юнктури та докторантури

Мережа наукових установ

Нормативно-правові акти з питань організації наукової та науково-технічної діяльності

Мовна підготовка особового складу в системі Міністерства оборони України

Нормативно-правові акти з питань організації мовної підготовки

 

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА

 

Військова освіта є складовою частиною загальнодержавної системи освіти.

Система військової освіти складається з органів управління та мережі вищих військових навчальних закладів (далі — ВВНЗ), військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі — ВНП ЗВО) і військових ліцеїв.

Зазначена система побудована на основі принципів доступності, неперервності та наступності ступеневого навчання військових фахівців з урахуванням специфіки їх військової служби.

Загальне керівництво системою військової освіти здійснює Департамент військової освіти і науки Міністерства оборони України.

Освітню діяльність провадять 2 університети, 4 академії, 6 військових інститутів, 3 військові коледжі сержантського складу, 1 відділення військової підготовки, 33 кафедри військової підготовки, 10 кафедр медицини катастроф та військової медицини, 3 військові ліцеї.

Курсанти та слухачі здобувають вищу освіту у 25-й галузі знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону», а також у двадцять одній цивільній галузі знань, за 33 ліцензованими спеціальностями та 69 спеціалізаціями.

ВВНЗ та ВНП ЗВО здійснюють підготовку за державним замовленням, забезпечуючи потреби Збройних Сил України та інших військових формувань у військових фахівцях тактичного, оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів.

Освітня діяльність у ВВНЗ, ВНП ЗВО та військових ліцеях здійснюється відповідно до вимог національного законодавства, європейських стандартів та стандартів НАТО щодо забезпечення якості освіти.

Протягом навчання здобувачі мають змогу поглиблено вивчати іноземну мову та навчатися у провідних військових навчальних закладах НАТО та держав — членів Організації Північноатлантичного договору.

Після завершення навчання кожен випускник, отримавши офіцерське (сержантське) військове звання, гарантовано працевлаштовується — призначається на посаду для проходження військової служби за контрактом.

До освітнього процесу у ВВНЗ, ВНП ЗВО та військових ліцеях активно залучається офіцерський склад з бойовим досвідом. Переважна більшість викладацького складу є учасниками Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.

У системі підвищення кваліфікації функціонує близько 500 курсів для військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, державних службовців Міноборони та ЗС України з метою отримання необхідних знань, умінь та практичних навичок для виконання обов’язків за посадою з терміном навчання від 2 тижнів до 6 місяців.

 

Мережа вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та військових ліцеїв

Вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти:

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (м. Київ)

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Українська військово-медична академія (м. Київ)

Воєнно-дипломатична академія імені Євгенія Березняка (м. Київ)
                Військова академія (м. Одеса)

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів)
                Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
                Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (м. Київ)

Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»
                Житомирський військовий інститут імені Сергія Корольова
                Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків)
                Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
Військові коледжі сержантського складу та відділення військової підготовки:

Військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
                Військовий коледж сержантського складу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут
                Відділення військової підготовки Фахового коледжу морського транспорту Національного університету «Одеська морська академія»

Кафедри військової підготовки офіцерів кадру:

Національного університету біоресурсів і природокористування України;
                Національного авіаційного університету;

Одеського державного екологічного університету;
                Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (підготовка спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту);
                Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу;

Кафедри військової підготовки офіцерів запасу:

Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;

Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба;

Військової академії (м. Одеса);

Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут;

Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія»;

Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова;

Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків);

Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»;

Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна;

Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
                Льотної академії Національного авіаційного університету;
                Харківського національного університету внутрішніх справ;
                Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
                Запорізького національного технічного університету;
                Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського;

Університету державної фіскальної служби України (м. Ірпінь);
                Національної академії внутрішніх справ (м. Київ);
                Державного університету телекомунікацій;
                Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана;

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»;
                Сумського державного університету;
                Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне);
                Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
                Державного університету “Одеська політехніка”;

Вінницького національного аграрного університету;
                Національного університету цивільного захисту України (м. Харків);

Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;
                Ужгородського національного університету;
                Луцького національного технічного університету;
                Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
                Львівського державного університету безпеки життєдіяльності;
                Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
                Приазовського державного технічного університету;
                Академії Державної пенітенціарної служби;
                Вінницького національного технічного університету;
                Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро);
                Донецького національного технічного університету (м. Покровськ)

Кафедри медицини катастроф та військової медицини:

Харківського національного медичного університету;
                Запорізького державного медичного університету;
                Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського;
                Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці);
                Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава);

Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
                Івано-Франківського національного медичного університету;
                Дніпровської державної медичної академії;
                Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
                Одеського національного медичного університету
Військові ліцеї:

Київський військовий ліцей імені Івана Богуна
                Військово-морський ліцей імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного (м. Одеса)
                Військовий ліцей Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

(м. Червоноград)

 
ВОЄННА НАУКА

Департамент військової освіти і науки Міністерства оборони України формує засади та визначає завдання, спрямовані на розвиток воєнної науки, а також пріоритети наукової і науково-технічної діяльності у воєнній сфері, організовує і координує наукові дослідження в інтересах національної безпеки, обороноздатності та підвищення ефективності військово-технічного співробітництва в частині, що належить до його компетенції.

Систему наукової і науково-технічної діяльності у секторі безпеки та оборони становлять:

органи управління науковою і науково-технічною діяльністю;

наукові установи;

консультативно-дорадчі органи.

Управління науковою і науково-технічною діяльністю здійснюється з метою визначення потреби в науковій і науково-технічній продукції для Збройних Сил, організації, планування, координації, забезпечення та контролю наукової і науково-технічної діяльності, підтриманні взаємодії з питань досліджень в інтересах оборони держави з науковими установами інших центральних органів виконавчої влади, організацій державної та недержавної форм власності.

Система наукових установ здійснює науковий супровід реалізації основних завдань оборонної реформи та проведення досліджень щодо практичного розв’язання нагальних проблем підготовки, бойового застосування військ (сил), їх забезпечення, розробку нових та модернізацію існуючих зразків озброєння та військової техніки. Ухвалення важливих управлінських рішень у сфері оборони не обходиться без наукового обґрунтування їх доцільності.

Сталий розвиток воєнної науки, формування науково-технічного і технологічного набутку є запорукою створення високоефективних засобів збройної боротьби для належного захисту територіальної цілісності держави.

Наукові працівники мають змогу активно співпрацювати з колегами з держав — членів НАТО та ЄС з метою інтеграції у світовий науковий і дослідницький простір.

Найважливіші питання наукової і науково-технічної діяльності розглядають колегія та Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України.

Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України

                Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України — головний консультативно-дорадчий орган оборонного відомства з проблем розвитку воєнної науки, питань планування, фінансування та координації наукової і науково-технічної діяльності в системі Міністерства оборони України, наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, розвитку озброєння і військової техніки.

Основні завдання Воєнно-наукової ради Міністерства оборони України:

розгляд питань щодо удосконалення нормативно-правової бази у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

організація наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, реалізації заходів державних програм розвитку Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, розвитку озброєння та військової техніки;

підготовка пропозицій щодо пріоритетних напрямів розвитку наукової і науково-технічної діяльності;

координація наукової і науково-технічної діяльності щодо формування, коригування та реалізації плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зі створення, модернізації, утилізації та знищення озброєння та військової техніки, розроблення стандартів та технологій військового призначення, фундаментальних досліджень для потреб оборони і національної безпеки;

узгодження заходів Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту з питань організації наукової і науково-технічної діяльності.

Головою Воєнно-наукової ради Міністерства оборони України є перший заступник Міністра оборони України.

Воєнно-наукова рада Міністерства оборони України провадить діяльність у трьох секціях:

з воєнно-теоретичної проблематики Міністерства оборони України (національна безпека України у воєнній сфері, військова освіта, наука, військова кадрова політика, гуманітарне та соціальне забезпечення, міжнародне військове співробітництво тощо);

з військово-технічної проблематики Міністерства оборони України (військово-технічна політика та супроводження закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення);

з проблематики Збройних Сил України (розвиток Збройних Сил України, вдосконалення способів і форм їх підготовки, застосування та всебічне забезпечення).

До участі в роботі Воєнно-наукової ради Міноборони України залучаються (за згодою) представники державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів військового управління, складових сил оборони, Національної академії наук України, провідні вчені та іноземні експерти при Міністерстві оборони України від держав-членів НАТО.

Інформація для вступників до ад’юнктури та докторантури

Правила прийому до ад’юнктури та докторантури Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України

Оголошення про прийом до очної ад’юнктури та докторантури Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України

Оголошення про прийом до очної докторантури та ад’юнктури Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за науковими спеціальностями 255 «Озброєння та військова техніка» і 032 «Історія та археологія»

Оголошення про прийом до очної ад’юнктури Державного науково-дослідного інституту авіації за спеціальністю 225 «Озброєння та військова техніка»

Правила прийому до ад’юнктури Державного науково-дослідного інституту авіації

Оголошення про прийом до очної докторантури та ад’юнктури Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України в 2021 році

Правила прийому до докторантури та ад’юнктури Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України в 2021 році

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка оголошує набір до очної (денної) ад’юнктури

Правила прийому на навчання для здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії та доктора наук Національного університету оборони України імені Івана Черняховського в 2021 році

Інформація щодо навчання в ад’юнктурі та докторантурі  Української військово-медичної академії (м.Київ)

Інформація щодо навчання в ад’юнктурі та докторантурі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Інформація щодо вступу до ад’юнктури та докторантури Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Інформація щодо навчання в ад’юнктурі Військової академії (м.Одеса)

Інформація щодо навчання в ад’юнктурі Воєнно-дипломатичної академії імені Євгенія Березняка (м. Київ)

Інформація щодо вступу до ад’юнктури Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова

 

Мережа наукових установ

                Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України
                Державний науковий-дослідний інститут авіації
                Центр воєнно-стратегічних досліджень та наукові підрозділи Національного університету оборони України імені Івана Черняховського
                Науково-дослідний центр Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
                Науково-методичний центр кадрової політики Міністерства оборони України
                Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України
                Центральний науково-дослідний інститут Збройних Сил України
                Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

Науково-дослідний центр ракетних військ і артилерії
                Науковий центр сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного
                Науковий центр Військової академії (м. Одеса)
                Науковий центр Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова
                Наукові лабораторії Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
                Науковий центр Повітряних Сил Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
                Науково-дослідний центр Збройних Сил України «Державний океанаріум» Інституту військово-морських сил національного університету «Одеська морська академія» 

Науково-дослідний інститут Української військово-медичної академії
                Науковий центр зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут.
                МОВНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ У СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Володіння іноземними мовами особовим складом є важливим чинником ефективного реформування та подальшого розвитку Збройних Сил України, успішного впровадження євроатлантичних стандартів задля досягнення українською армією взаємосумісності зі збройними силами держав — членів і партнерів НАТО, забезпечення належної участі у багатонаціональних операціях, навчаннях, інших заходах міжнародного оборонного співробітництва.

Департаментом військової освіти і науки Міністерства оборони України здійснюється організація підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників (викладачів іноземних мов) ВВНЗ та ВНП ЗВО за кордоном у рамках міжнародних освітніх програм, реалізація спільних міжнародних програм з державами — партнерами та міжнародними організаціями стосовно питань освіти і науки, мовної підготовки, координація діяльності навчально-наукових центрів мовної підготовки та курсів іноземних мов при ВВНЗ та ВНП ЗВО.

У системі Міністерства оборони України освітній процес вивчення особовим складом іноземних мов організований відповідно до затверджених Міністром оборони України Основних засад мовної підготовки особового складу у системі Міністерства оборони України, а також Методичних рекомендацій з проведення мовного тестування у системі Міністерства оборони України.

На сьогодні вживаються заходи з досягнення Цілі партнерства Україна — НАТО G1200 «Мовні вимоги» (на 2019 — 2024 роки) відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001 та Основних засад мовної підготовки особового складу у системі Міністерства оборони України, впровадження нових кваліфікаційних вимог щодо рівнів володіння іноземною мовою, визначених у каталозі посад офіцерського (сержантського, старшинського складу), єдиної навчальної програми «Іноземна мова» у ВВНЗ (ВНП ЗВО), інтенсифікації співпраці з урядом США в рамках проєкту з облаштування нових мовних лабораторій у ВВНЗ та ВНП ЗВО.

Головна мета вдосконалення мовної підготовки особового складу полягає у забезпеченні належного рівня володіння іноземними мовами представниками органів військового управління, частин та підрозділів Збройних Сил України з колегами з військових формувань держав — членів відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001.

Побудова сучасної стратегії підвищення ефективності вивчення іноземних мов особовим складом, перспективних напрямів розвитку і удосконалення системи, зокрема і мовної підготовки забезпечить формування висококваліфікованого та компетентного кадрового потенціалу.

У Міністерстві оборони України триває робота щодо опрацювання нового каталогу військових посад офіцерського (сержантського) складу, який передбачатиме вимоги щодо базової освіти, рівня військової освіти та володіння іноземною мовою.

Схема підготовки офіцерського складу в новій системі професійної військової освіти (L-курси) передбачатиме обов’язкове тестування вступників на визначення рівня володіння англійською мовою, а також надання можливості навчатися на курсах підтримання знань та інтенсивних курсах.

0

4853

Коментарі - 0

CAPTCHA

Введіть символи з картинки

Графічна CAPTCHA